top of page
31   40-500x500_edited.png

Про малят дбають:

IMG-7b16626bbf570282c3aec687465de2ff-V.jpg

Дегтяр

Людмила Володимирівна

Пильник Віталіна Вікторівна

IMG-9b6ba817dda63adc0728f3813874b256-V.jpg

Головко

Ліна

Григорівна

Наші осередки:

Особливості розвитку дітей середнього віку

П'ятий рік життя

На п'ятому році життя продовжують інтенсивно розвиватися м'язова система і нервові механізми регуляції рухів. Разом із вдосконаленням у ходьбі, бігові, лазінні, стрибках  діти починають навчатися ходити на лижах, кататися на  велосипеді тощо. У певній мірі підвищується і точність ручних рухів при грі в м'яч, при користуванні предметами домашнього вжитку.

Спілкуючись з дорослими, дитина п'яти років навчається правильно вимовляти всі звуки мови і практично оволодіває основними граматичними категоріями.

Підвищується рівень розуміння мови навколишніх людей, а також виконання різного роду вимог та інструкцій, сформульованих у словесній формі.

Збагачується зміст дитячих ігор. Крім побутових сюжетів, діти починають зображувати у своїй ігровій діяльності епізоди з трудового життя навколишніх дорослих. Проте ігрові задуми у цьому віці ще нестійкі і кількість виконуваних ролей звичайно невелика.

Поряд з грою починають складатися найпростіші форми трудових дій. Діти охоче допомагають дорослим у їх роботі, виконують їх трудові доручення.

Проте самостійне здійснення яких-небудь трудових обов'язків складає ще для дитини цього віку великі труднощі і для успішного завершення дорученої справи дитина потребує постійної допомоги і безперервних нагадувань з боку дорослого.

У результаті активного ознайомлення з навколишньою дійсністю і постійного спілкування з дорослими дитина на п'ятому році життя засвоює багато нових знань і навичок і піднімається на більш високий ступінь психічного розвитку.

Увага стає більш стійкою. Підвищується точність розрізнювання форм, кольорів, звуків, власних поз і рухів. Вдосконалюється пам'ять, хоч вона зберігає ще ненавмисний, мимовільний характер. Дитина запам'ятовує головним чином предмети і явища які безпосередньо її зацікавили, викликали в неї ті чи інші емоціональні переживання. Інтенсивно розвивається дитяче мислення. Дитина починає узагальнювати предмети, ґрунтуючись не лише на зовнішній схожості між ними, але й на більш істотних ознаках, наприклад враховуючи спільність їх функціонального вживання (одяг, посуд, меблі тощо). Появляються найпростіші форми міркувань з приводу спостережуваних явищ.

Під впливом ігор, зображувальної діяльності, слухання казок і художніх оповідань розвивається уява.

Більш складного характеру набуває довільна регуляція поведінки. Діти поступово навчаються дотримуватися правил гри, виконувати словесні інструкції, що визначають не лише те, що треба робити в даний момент, але й те, що вимагається виконувати у найближчому майбутньому. Багатшими і різноманітнішими стають емоціональні переживання. Спілкуючись з дітьми і дорослими, оволодіваючи найпростішими нормами взаємовідносин між людьми, дитина починає відчувати досить складні моральні почуття. У неї формується певна емоційна оцінка добрих і поганих вчинків, що здійснюються нею самою або навколишніми.

Фото з життя групи

bottom of page